Одного разу мені потрібно було щось передати чоловікові і я поїхала до нього на роботу. Робочий день підходив до завершення, то ж я думала, що ми, владнавши справи, разом поїдемо додому. У приймальні на дивані сидів хлопчик років п’яти. Я здивовано запитала дитину, де його мама. А хлопчик каже: – Ми з мамою заїхали до тата. І показує на кабінет мого чоловіка. Так я дізналася, що у мого чоловіка є інша сім’я

Різне 

Одного разу мені потрібно було щось передати чоловікові і я поїхала до нього на роботу. Робочий день підходив до завершення, то ж я думала, що ми, владнавши справи, разом поїдемо додому. У приймальні на дивані сидів хлопчик років п’яти. Я здивовано запитала дитину, де його мама. А хлопчик каже: – Ми з мамою заїхали до тата. І показує на кабінет мого чоловіка. Так я дізналася, що у мого чоловіка є інша сім’я

Admin

Життєві історії

Одного разу мені потрібно було щось передати чоловікові і я поїхала до нього на роботу. Робочий день підходив до завершення, то ж я думала, що ми, владнавши справи, разом поїдемо додому. У приймальні на дивані сидів хлопчик років п’яти. Я здивовано запитала дитину, де його мама. А хлопчик каже: – Ми з мамою заїхали до тата. І показує на кабінет мого чоловіка. Так я дізналася, що у мого чоловіка є інша сім’я

Ще нещодавно у мене була чудова сім’я – люблячий чоловік, троє донечок, шикарний будинок і забезпечене життя. А зараз я в процесі розлучення.

З Владиславом, моїм чоловіком, ми одружилися п’ятнадцять років тому, в шлюбі я народила йому трьох дітей, а він забезпечив нас усім необхідним. Я завжди намагалася бути ідеальною дружиною. Стежила за собою, в будинку в мене теж досконалий порядок, і це при тому, що дімробітниці у нас немає і ніколи не було. Три наші дочки завжди одягнені, як лялечки, чоловік напрасований, начищений до блиску.

Після народження дітей я перестала ходити на роботу, але нещодавно я започаткувала в інтернеті свій невеличкий бізнес. Діти вже стали дорослішими, то ж у мене з’явилося більше вільного часу.

Владислав теж має власний бізнес, він – директор великої фірми, то ж доволі багато часу проводить на роботі. Чоловік добре заробляє, у нас все було: і будинок, і квартира, і авто, і відпочинок за кордоном.

Одного разу мені потрібно було щось передати чоловікові і я, без попередження, поїхала до нього на роботу. Робочий день підходив до завершення, то ж я думала, що ми з чоловіком, владнавши справи, разом поїдемо додому.

На моє здивування, у приймальні секретарки не було, а на дивані сидів хлопчик років п’яти. Я привіталася і здивовано запитала дитину, що вона тут робить, де його мама.

А хлопчик каже: – Ми з мамою заїхали до тата, їй гроші потрібні. І показує на кабінет мого чоловіка.

В цей час з кабінету виходить мій чоловік з красивою, молодою жінкою. Я її впізнала. Це Олена, колишня секретарка мого чоловіка, яка близько шести років тому у нього працювала, а потім раптово зникла. Чоловік тоді сказав мені, що вона вдало вийшла заміж і тому кинула роботу. Я і повірила.

Тепер у мене в голові склався пазл. Олена народила дитину від мого чоловіка і всі ці роки він їх утримує і живе на дві сім’ї. Коштів і засобів у нього для цього більше, ніж достатньо.

Дитина підбігла до мого чоловіка, називаючи його татом. А я стояла і не могла поворухнутися. В своє оправдання чоловік мені сказав: – Пробач, якщо зможеш. Просто ти народила мені доньок, а я дуже хотів сина.

Я мовчки розвернулася і поїхала додому. Вдома мене чекали три наші донечки, а я не знала, що мені робити далі. Чоловік в цей вечір повернувся пізно. Ми обоє довго мовчали.

Першим заговорив чоловік. Він сказав, що може це і на краще, що я нарешті про все дізналася, бо йому важко з цим жити, адже Михайлик, його рідний син, такий же, як і наші донечки. Чоловік сказав, що тепер він збирається офіційно визнати сина і зробити його частиною нашої сім’ї.

Якщо я згідна, що дитина буде періодично жити у нас, і їздити з нами на відпочинок, тоді ми зберігаємо сім’ю. Якщо ж ні, то ми розлучаємося, я з доньками переїжджаю в нашу трикімнатну квартиру. Владислав пообіцяв, що дбати про дітей не перестане.

Справа за мною. Тепер я маю зробити вибір. Ось так. Мені зрадили і мене поставили перед фактом. Таке зараз настало життя.

Фото ілюстративне – ivona.bigmir.

ДЖЕРЕЛО

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *