Наречена у вuшуканій сукні, повна зала rостей, торт, на якuй збuралu rроші пів року, і схвuльованuй нареченuй. Вона розуміла, що з нuм щось не так. У ньоrо був вurляд, нібu він ось-ось заплаче. Він опустuв rолову і тuхо сказав: – Я передумав


Різне 

Наречена у вишуканій сукні, повна зала гостей, торт, на який збирали гроші пів року, і схвильований наречений. Вона розуміла, що з ним щось не так. У нього був вигляд, ніби він ось-ось заплаче. Він опустив голову і тихо сказав: – Я передумав

admin

Весільний макіяж вийшов якимось недоладним, але це було не найгірше. Найгіршим було усвідомлення того, що вона зовсім, зовсім не хоче виходити заміж. Вона передумала. В голові миготіли тисячі думок, вона дивилася на гостей, які вже збиралися біля входу в ресторан, чула, як рівно в метрі від неї з кимось щебетала її подруга, і здавалося, що відступати вже нікуди.

Вона бачила, як вже привезли величезний багатоповерховий торт, на який вони з її нареченим збирали півроку, а в голові у неї була тільки одна думка – не хочу, не примусите, не моє і крапка!

Вона вийшла і подивилася в залу, заставлену довгими святковими столами, які вже були сервіровані. Передвесільна метушня сильно нервувала її, і вона зрозуміла, бігти треба прямо зараз. Бігти не оглядаючись.

Вона подумала, що треба все пояснити нареченому, мамі нареченого, своїй мамі, всім гостям, але зрозуміла, що сил на це у неї просто не вистачить. Адже вони неодмінно почнуть її відмовляти, посиплються звинувачення.

Наречена подивилася на скляні двері і відчула, що зараз рвоне звідси, заплигне в машину і поїде світ за очі. А потім будь що буде. Зрештою, на дворі двадцять перше століття і всі звикли до інформаційних сюрпризів. Але як тільки вона вирішила йти, побачила, як на неї з-за рогу дивиться її наречений. «Тільки не зупиняй мене, – подумки вона сказала йому, піймавши його погляд».

Він попрямував до неї і з кожним кроком вона розуміла, що з ним щось не так. У нього був вигляд, ніби він ось-ось заплаче. Він опустив голову і тихо, ледь чутно, як ніби у нього зовсім не було сил, сказав: – Я передумав.

Вона навіть не повірила своїм вухам. Тому спочатку трохи оторопіла, але потім швидко прийшла в себе. – Я теж, – хвилюючись, сказала вона. – Біжимо, – додала, міцно взявши його за руку. І вони побігли, розуміючи, як важливо бути чесним один з одним. І нехай весь світ почекає.

Джерело

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *